Про флет

Хочу поговорити про flat як про тренд. Цей напрямок стрімко зайняв свої позиції, можна навіть сказати розум, вер-розробників і володарів сайтів. Тим більш дивно роздивлятісь подібні вибухи пріоритетів на тлі доволі невеликого історичного відрізку часу, який зайняв в нашій історії веб-дизайн.

 

Відомо, що веб-дизайн на просторах пост радянського простору з`явівся стараннями Артемія Лебідіва в 1995 році. Не важко підрахувати, що існує він 20 років. Для відрізку історії це вік немовляти, але ті хто стежить за його розвитком можуть констатувати часту і радикальну зміну стилів за короткий термін. Я, як людина що працює в вебі вже більш 7-ми рокій, можу згадати ранішнього Лебідіва з пластиковими кнопками меню, імітуючими панель прилада або ігрові сайти що буяють металевими фактурами фантастичних машин, моду на інтро сторінки, які виконували іміджеву роль сайта, але були абсолютно даремними для просування, пам`ятаю як поступово входив у моду флеш, а потім різко йшов через ускладнення з розкруткою.

 

Всі ці зміни в дизайні відбуваються тому, що він не є самостійним видом мистецтва (і навіть якось дивно застосовувати слово "мистецтво" стосовно веб-дизайну), а завжди залежить від технічного прогресу, який продиктований версткою, програмуванням, особливостями інтернету і розвитком мобільних додатків.

 

Але мені здається, що всі попередні стилістичні "витівки" не були так яскраво виражені як flat.
Довгий час існувало таке поняття як "дорогий" дизайн і кожен розумів його по-своєму. Для когось це атласні шпалери, стьобані крісла і ліпнина з якою опадає золото, для когось білі стіни, французькі вікна і чорний квадратний диван, а для когось лілові градієнти і старовинні вензелі. За цими ознаками можна було сказати про людину все (ну або майже все): хто яку музику слухає, який одяг носить і який дизайн йому сподобається. Власне це і було головним критерієм затвердження замовником дизайну сайту.

 

З появою flat стало необхідним відповідати тренду. Всім потрібно саме так, а не інакше. Заковика лише в тому, що любителю шансону, якому раніше подобається ліпнина на стелі не подобається плоский дизайн. Тобто він розуміє, що і сам повинен бути в тренді, але прийняти таку роботу не може тому, що він не розуміє, що в ній "дорогого". І за це я флету, скажімо так...не вдячна)) тому, що тепер доводиться не тільки робити роботу, а й займатися вихованням смаку у замовника.
А це не завжди коректно. Ситуація трохи нагадує гасло радянських часів: "Залізною рукою заженемо людство до щастя". Прокрустове ложе не завжди виправдовує себе навіть у найблагородніших цілях.